Овес Саломон

У зоні Степу переважали плівчасті стандартні сорти: Самюель — на 9,8–11,5 ц/га, Саломон — на 7,3 ц/га. За стійкістю до вилягання переваги голозерних сортів вівса були як у зоні Лісостепу, так і Степу. У степовій зоні голозерні сорти суттєво відрізнялися від стандартних за строками достигання. Сорт Самюель достигав на дев’ять днів раніше за сорт Скакун і на сім днів раніше за сорт Чернігівський 27, а сорт Саломон, відповідно, — на 15 і 13 днів раніше. Максимальна врожайність сорту Самюель у зоні Лісостепу сягала 25,8–49,2 ц/га, на Вінницькому ДЦЕСР — 47,5, на Тернопільському — 36,1, на Березанській ДДС — 30,3 і на Хмельницькому ДЦЕСР — 26,5 ц з гектара. Обробка насіння вівса регулятором росту підвищує польову схожість на 7–10%, прискорює появу сходів на два-три дні, підвищує масу 1000 зерен на 1,6–2 г. Завдяки внесенню аміачної селітри зростає кількість продуктивних стебел, число зерен у волотях і маса 1000 зерен. Важливою ознакою сортів голозерного вівса є високий вихід кондиційного і товарного зерна.